МЕТОДИКА МАРІЇ МОНТЕССОРІ: ДОПОМАГАЄМО ДИТИНІ РОЗВИВАТИСЯ САМІЙ

Там, де побувала Марія Монтессорі, я не потрібен.
Зігмунд Фрейд

Існує легенда, що одного разу до класу Монтессорі прийшли поважні гості, і якась дама в жартівливій формі звернулася до одного з учнів. Діалог був приблизно такий:

• Так це і є той самий клас, в якому ви робите все, що хочете?
• Ні, мадам. Тут ми просто хочемо того, що робимо.

Марія Монтессорі – доктор медичних наук, філософ, антрополог, видатний педагог свого часу (1870-1952). Автор відомої в усьому світі наукової педагогічної системи, в основі якої лежить ідея глибокої поваги до особистості малюка, його вільне виховання в підготовленому дидактичному середовищі.
Вся педагогіка Монтессорі пронизана безмежною вірою в креативну природу дитини. Відповідно до її філософії підростаюча людина сприймається як дослідник, першовідкривач, котрий потребує м’якої пітримки, але ніяк не критики та моралей.
“Допоможи мені зробити самостійно!” – у цьому гаслі вся суть монтессорі-педагогіки, основна мета якої розвинути самостійність через дію. Згідно з нею завдання дорослого – створити сприятливі умови для всебічної самоосвіти дитини, дати їй можливість самостійно вибирати собі заняття, навчатися у власному темпі без найменшого тиску та примусу. Стимулюючи природну дитячу допитливість, ми запускаємо механізм натхнення, пробуджуємо бажання знайти свою “нішу” та глибоко в неї зануритись.
Марія Монтессорі рідко використовувала слово іграшки. Предмети, котрі використовувались для розвитку інтелекту та практичних навичок, вона називала матеріалами. Кожний з них мав чітке освітнє завдання та продуманий алгоритм використання. Свої розвивальні матеріали Марія порівнювала зі сходинками, котрими дитина піднімається. Практично всі монтессорі-іграшки, котрі продаються в сучасних магазинах, були створені на їхній основі. В ассортименті AFK-DISTRIBUTION більше 400 розвиваючих іграшок для занять за методикою Монтессорі.

ПОПЕРЕДУ ЧАСУ

Марія Монтессорі випереджала свій час не на один десяток років. У себе на батьківщині в Італії вона стала першої жінкою-лікарем, котра насмілилась не лише отримати “чоловічу” вищу медичну освіту, а й зробити виклик всій педагогічній системі.
Після закінчення університету Сапієнца Марія взялася навчати найважчих, розумово відсталих дітей, котрі офіційно були визнані “непридатними до навчання”. Стараннями педагога вони були поміщені в спеціально підготовлене розвиваюче середовище і незабаром почали випереджати в розвитку своїх “нормальних” однолітків.
В результаті монтессорівських малюків привели на екзамени (читання, рахування, письмо) разом з дітьми початкової школи муніципальної ради в Римі, і вони здали їх краще, ніж “благополучні” однолітки. Після цього випадку урядом міста був створений Ортофренічний інститут на чолі з Марією Монтессорі, метою якого стала підготовка вчителів для розумово відсталих дітей.

РОЗВИВАЮЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ

В 1907 році в одному з бідних римських кварталів Марія Монтессорі відкрила свій перший “Будинок дитини”. Для католицької Італії це була педагогічна революція, прорив, ковток свіжого повітря. Простір монтессорі-класу був поділений на функціональні зони, кожна з яких несла особливу місію.
Зона практичних навичок
Тут був відтворений реальний світ у мініатюрі. Його мета була дуже проста – допомогти дитині освоїтись у побуті та отримати всі необхідні навички самообслуговування. У цій зоні можна було знайти такі монтессорі-матеріали:

• набори для пересипання та переливання;
• набори для різання ножем овочів та фруктів;
• шнуровки та рамки з гудзиками, гачками, блискавками, кнопками;
• набори для приготування їжі, прибирання, миття посуду, чищення одягу та взуття;
• маленькі праски, дошки та сушарки для білизни.

Зона сенсорного розвитку
Марія Монтессорі була переконана, що сенсорний розвиток є найважливішим, основоположним. Практично всі її методики, так чи інакше, стосувались тренування органів чуття. Працюючи з матеріалами, діти розвивали не лише зір, слух та відчуття на дотик, але й вчилися розпізнавати найменші відтінки смаку та запаху. Для цього їм на допомогу приходили найрізноманітніші дидактичні посібники: тактильні доски, ящики з тканиною, теплові та вагові таблички, різні геометричні тіла – наприклад, вагові циліндри та шумові коробочки.

Математична зона
Тут діти знаходили необхідні дидактичні матеріали, котрі допомагали у вивченні математики різних рівнів складності. Це могли бути усілякі штанги та веретена, намистини та ланцюжки, математичні таблиці, дошки для додавання, віднімання та множення. Для знайомства з основами геометрії використовувались так звані геометричні комоди та конструктивні трикутники.

Зона рідної мови
Всі матеріали цього розділу підпорядковувались одній меті – розширити словниковий запас, закласти основу для майбутнього читання та письма. Для цього були передбачені продумані розвиваючі посібники:

• картки з зображеннями предметів;
• шершаві літери та рухомий алфавіт;
• фігурки в коробочках для інтуїтивного читання.

Зона вивчення навколишнього світу
Включає різні навчальні матеріали, з яких дитина може отримати свої перші враження про природу, науку, культуру різних народів. Це можуть бути атласи, глобуси, енциклопедії, календарі, картки з зображеннями тварин та рослин.
До речі, в перших монтессорі-класах цієї зони не було. Вона з’явилася значно пізніше, як результат роботи чисельних педагогів-послідовників.

СУТЬ ПЕДАГОГІКИ МОНТЕССОРІ

Марія Монтессорі створювала свою методику “наукової педагогіки”, вивчаючи роботи французьких лікарів-дефектологів (Ітар, Сеген) та спостерігаючи за дітьми в природних умовах. Вона прагнула поважати їхню свободу та приймати такими, якими вони є. Незважаючи на те, що системі Монтессорі вже більше 100 років, вона досі залишається однією з найзатребуваніших у світі.
В чому ж секрет такої популярності? Розглянемо ключові особливості цієї педагогічної методики.
Свобода дій. Завдання дорослого, який наглядає за дітьми, уважно, з цікавістю вченого, за ними спостерігати, але в жодному разі не повчати, не командувати та не втручатись в їхню спонтанну діяльність. Наприклад, створюючи без інструкції конструкції з блоків, діти вчаться знаходити вірні інженерні рішення та співпрацювати. Чи можна допомагати, підказувати? Так, але лише тоді, коли дитина сама про це попросила.
Без заохочень та покарань. Марія Монтессорі дуже поважала особистість дитини, тому ніколи не використовувала штучні заохочення (смаколики, іграшки, мультики) і тим більше покарання. Стимулами до дії виступали виключно улюблені заняття та правильно підібрані об’єкти вивчення.
Порядок в усьому. В монтессорі-просторі всі елементи навчальних ігор ретельно впорядковуються. Кожний предмет має бути на своєму місці, але обов’язково на виду та в зоні досяжності дитини. “Закінчив роботу – поклади на місце”, – це золоте правило знає кожен мешканець монтессорі-простору.
Спокійна атмосфера. Це дуже важливий елемент, який, на думку Марії Монтессорі, спонукає дитину працювати, максимально концентруватися та отримувати задоволення від пізнання світу.
Практичні уроки. Зазвичай вони тривають всього кілька хвилин. Педагог демонструє малюкові, як правильно користуватися предметом, що його зацікавив. Наприклад, він може показати, як обводити пальчиком контур літер та цифр. До речі, ця нехитра вправа допомагає не лише запам’ятати знаки візуально, але й зрозуміти, як їх правильно писати.
Різновікова група. Відповідно до методики Монтессорі діти не розділяються за віком, а працюють в одному класі, навчаючи та розвиваючи один одного. Навчання відбувається як у великій родині – молодші беруть приклад зі старших, а ті, в свою чергу, вчаться турбуватися про малюків, бути більш чуйними та відкритими.
Легкі меблі. Марія Монтессорі не любила важких зафіксованих парт, масивних стільців, стверджуючи, що вони “сковують душі”. Навпаки, в зоні досяжності малюка мають бути легкі меблі, які вона може самостійно відсунути, підняти, переставити. Це розвиває моторику, вчить дитину бути активною, правильно розподіляти свої сили.
Індивідуальний підхід. Завдання монтессорі-педагога – побачити, який вид діяльності на даний момент часу зацікавив дитину найбільше, та допомогти їй сконцентруватися саме на ньому.

СЕНЗИТИВНІ ПЕРІОДИ

В ході спостережень за дітьми Марія Монтессорі виявила, що у дитини до 6 років існують так звані сензитивні періоди, в кожний з яких їй найлегше дається навчання тим чи іншим навичкам. І тут дуже важливо не прискорювати розвиток, а підібрати для нього найбільш вдалий час.

1. Період сприйняття порядку – триває від народження до 3 років. В цей період у дітей формується ставлення до порядку як такого. Вони вчаться взаємодіяти з дорослими, упорядковувати простір довкола себе.
2. Сенсорний розвиток – починається ледь не з самого народження та закінчується приблизно в 5-5,5 років. В цей час дуже важливо надати дитині гарний дидактичний матеріал для розвитку всіх органів чуття.
3. Формування навичок спілкування – починається цей період приблизно в 2,5 роки та триває приблизно до 6-7 років. Активно формується мовлення. Дитина вчиться висловлювати свої думки та почуття, перетворюючи їх на слова.

Існують відомості, що такий важливий процес, як увага, починає формуватися ще під час пологів та активно розвивається вже в перші дні життя дитини. Отже, якщо ваш малюк росте недостатньо уважним, не поспішайте йому дорікати.

МЕТОДИКА МОНТЕССОРІ: АРГУМЕНТИ ПРОТИ

У світі немає жодної видатної особистості, яка би догодила абсолютно всім. Так було і з Марією Монтессорі. Незважаючи на величезний внесок у розвиток педагогіки її ніколи до кінця не розуміли та не приймали.
Розглянемо основні аргументи, котрі до сьогоднішнього дня висуваються проти методики Монтессорі.
Залишила власну дитину
Марія Монтессорі ніколи не була заміжня. Мати її коханого Джузеппе Монтессано, спадкова герцогиня, була категорично проти їхнього шлюбу, але, всупереч загальному осуду, Марія Монтессорі народила сина Маріо. Незважаючи на те, що до 15 років хлопчик виховувався в селі у далеких родичів свого батька, мати часто провідувала його, проводила з ним вихідні та святкові дні. Паралельно вона самовіддано займалась наукою, вивчала психологію, працювала з дітьми.
Після того, як Марія нарешті забрала свого сина до себе, вони стали нерозлучні. Є відомості, що Маріо не просто любив свою матір, а боготворив її! Він був поряд з нею до самої смерті, підтримував у всьому, розповсюдив її методику по всьому світу.
Педагогіка для розумово відсталих
Марія Монтессорі дійсно починала свою педагогічну діяльність з найскладніших підопічних – з розумово відсталих дітей. Саме на них вона вдосконалювала свої прийоми, розробляла дидактичний матеріал. Але правда полягає в тому, що якщо великому педагогу вдалося виконати надзавдання (діти з розумовими відхиленнями склали іспити краще, ніж учні звичайної школи), то завдання середньої складності йому тим більше під силу. Якщо Марія Монтессорі досягнула настільки значних результатів з проблемними вихованцями, то невже вона не в змозі розібратися зі звичайними дітьми?..
Деякі монтессорі-матеріали застаріли
Частково це так. Наприклад, більшість сучасних дітей не уявляють, для чого вчитися прати вручну чи за допомогою пральної дошки, якщо майже в кожного вдома є пральна машина-автомат… Або навіщо вправлятися в зав’язуванні гудзиків, якщо можна купити взуття на липучках?.. Або для чого захаращувати квартиру розвиваючими книгами/мапами/атласами, якщо будь-яка інформація є в інтернеті?..
Цей список можна продовжувати безкінечно, особливо якщо сприймати монтессорі-методику буквально.
Методика ігнорує творчий розвиток
Не секрет, що в монтессорі-середовищі креативному мисленню відводиться другорядна роль. Так, там є деякі матеріали для творчості (наприклад, пов’язані з музикою – нотний стан, дзвіночки, прості інструменти), але вони націлені, скоріше, на розвиток слуху та музичної грамотності, ніж на творчу реалізацію.
Що стосується образотворчого мистецтва, то в школах Монтессорі йому відводиться значна роль. Діти дуже багато малюють, а також працюють з глиною, в тому числі на гончарному крузі.
В монтессорі-середовищі діти мало спілкуються
Це питанняя дуже суперечливе… Дійсно, в перших монтессорівських “будинках дитини” спілкування між дітьми не заборонялось, але й особливо не заохочувалось. Рольових та рухливих ігор практично не було. Кожна дитина займалася своєю справою, стараючись не заважати “колегам” та вимагаючи того самого у відповідь. Дітей вчили “слухати тишу”, безшумно рухатись та вставати, поважати дозвілля оточуючих. Старші навчали молодших, а ті, в свою чергу, намагалися їх наслідувати.

В 1988 році ЮНЕСКО включила ім’я Марії Монтессорі до списку найвпливовіших педагогів XX століття. Вона отримала безліч нагород, тричі була номінована на Нобелівську премію миру. За монтессорі-методикою навчалось багато видатних особистостей, наприклад, засновник майданчика для інтернет-торгівлі Amazon.com Джеффрі Безос, а також творці пошукової системи Google Ларі Пейдж та Сергій Брін.